Якось я в мудреця спитав

Якось я в мудреця спитав –
А що ж таке життя, шановний?
Моргнувши оком, той сказав
Мені слова, що змісту повні

Життя – короткі перебіжки,
Що від гріха і до гріха
З спочинком в затінках спокуси
І з пустослів’ям каяття…

Цей шлях торуємо щоденно…,
Надію маємо, що десь
Стежину ще оту знайдемо,
Де ще гріхи не завелись

Але її чомусь не видно,
Надії тануть, мов туман
І вже спокуси не огидні,
І вже гріхів тривожний стан…

В отих бігах життя й проходить,
То біг, то гріх, то каяття…
Завчасно хтось з доріжки сходить,
Хтось добігає до кінця…

                                            31.07.2025